Баннер

18 04 2011

Ukrainian (UA)Russian (CIS)
facebook1twitter1

Back Показать содержимое по тегу: МЧС

О государственном менеджменте и бизнес-интересах в контексте создания Системы 112 и обеспечения безопасности Евро-2012.
На вопросы "Секьюрити ЮЭй" отвечает  экс-советник  министра МЧС Украины Юрий Зозуля.

Опубликовано в Люди

Какова нереализованная емкость рынка технического обслуживания систем пожарной автоматики?

Пожежа, яка сталася у санаторії «Поділля» у м.Хмільник, «надихнула» Управління МНС у Вінницькій області на посилення контролю за станом пожежної безпеки на об"єктах з масовим перебуванням людей. Як зазначено на сайті управління, керівництво Управління МНС у Вінницькій області визнає, що матеріали перевірок органами державного пожежного нагляду свідчать про незадовільний протипожежний стан цих об"єктів. А оскільки на обліку в області знаходиться три тисячі таких об"єктів, заходи з протипожежної профілактики та пропаганди мають бути справді масштабними.

Пожеженебезпечному стану об"єктів з масовим перебуванням людей було присвячено розширене засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На засіданні за участі широкого кола керівників закладів з масовим перебуванням людей розглядалися питання попередження пожеж на таких об"єктах. Також присутнім було продемонстровано навчальний відеофільм «Резонансні пожежі», у якому йшлося про наймасштабніші пожежі, що сталися у Російській Федерації протягом останніх років, а також минулорічну пожежа у торговому центрі «Шок» м. Вінниця та цьогорічну у санаторії «Поділля». Здається, що для протипожежної пропаганди використовується максимум засобів. Але чи стоїть за стурбованістю та публічністю справжнє бажання сприяти профілактиці пожеж та протипожежній пропаганді?

Невдовзі після пожежі редакція «Сек"юріті ЮЕй» надіслала листа до ГУ МНС у Вінницькій області з проханням надати інформацію про системи протипожежної автоматики, оповіщення та димовидалення, якими був обладнаний санаторій «Поділля», а також про технічне обслуговування цих систем. У відповідь ми отримали лист № 17/705 від 11.02.11, у якому було зазначено вже добре знайому нам причину відмови: «З метою нерозголошення відомостей, що мають значення при проведенні слідства, надання інформації, зазначеної у запиті, неможливе».

Про що може свідчити така закритість інформації про протипожежні заходи на об"єкті, де від вогню загинули люди? Про бажання розібратися у справжніх, істинних причинах пожежі, або про бажання зберегти обличчя своїх колег, власників об"єкту і деяких підприємств-ліцензіатів?
Опубликовано в Пожар
11.03.2011 10:25

Недопропаганда

Пожежа, яка сталася у санаторії «Поділля» у м.Хмільник, «надихнула» Управління МНС у Вінницькій області на посилення контролю за станом пожежної безпеки на об"єктах з масовим перебуванням людей. Як зазначено на сайті управління, керівництво Управління МНС у Вінницькій області визнає, що матеріали перевірок органами державного пожежного нагляду свідчать про незадовільний протипожежний стан цих об"єктів. А оскільки на обліку в області знаходиться три тисячі таких об"єктів, заходи з протипожежної профілактики та пропаганди мають бути справді масштабними.

Пожеженебезпечному стану об"єктів з масовим перебуванням людей було присвячено розширене засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На засіданні за участі широкого кола керівників закладів з масовим перебуванням людей розглядалися питання попередження пожеж на таких об"єктах. Також присутнім було продемонстровано навчальний відеофільм «Резонансні пожежі», у якому йшлося про наймасштабніші пожежі, що сталися у Російській Федерації протягом останніх років, а також минулорічну пожежа у торговому центрі «Шок» м. Вінниця та цьогорічну у санаторії «Поділля». Здається, що для протипожежної пропаганди використовується максимум засобів. Але чи стоїть за стурбованістю та публічністю справжнє бажання сприяти профілактиці пожеж та протипожежній пропаганді?

Невдовзі після пожежі редакція «Сек"юріті ЮЕй» надіслала листа до ГУ МНС у Вінницькій області з проханням надати інформацію про системи протипожежної автоматики, оповіщення та димовидалення, якими був обладнаний санаторій «Поділля», а також про технічне обслуговування цих систем. У відповідь ми отримали лист № 17/705 від 11.02.11, у якому було зазначено вже добре знайому нам причину відмови: «З метою нерозголошення відомостей, що мають значення при проведенні слідства, надання інформації, зазначеної у запиті, неможливе».

Про що може свідчити така закритість інформації про протипожежні заходи на об"єкті, де від вогню загинули люди? Про бажання розібратися у справжніх, істинних причинах пожежі, або про бажання зберегти обличчя своїх колег, власників об"єкту і деяких підприємств-ліцензіатів?
Опубликовано в Блиц-новости

В МНС України під ЄВРО 2012 доопрацювали Правила пожежної безпеки для спортивних будинків та споруд.

Очікується, що Правила пожежної безпеки для спортивних будинків і споруд використовуватимуться органами державного пожежного нагляду під час наглядово- профілактичної діяльності, а також власниками спортивних споруд, організаторами спортивних змагань та учасниками спортивних заходів.

Опубликовано в Блиц-новости
На официальном сайте МЧС Украины размещен проект Концепции Государственной целевой социальной программы обеспечения пожарной безопасности на 2011-2015 годы.(см. ниже) Авторы Концепции признали, что предыдущая программа, рассчитанная на период до 2010 года, а также отраслевые и региональные целевые программы в сфере пожарной безопасности в полном объеме не выполнены. В результате с 2000 по 2009 годы в Украине зарегистрировано 523848 пожаров, на которых погибли 37503 человека. Концепцией предусматривается создание в системе МЧС единого надзорного органа по пожарной и техногенной безопасности, внедрение системы независимой оценки рисков пожаров, а также внедрение системы экономического управления безопасностью.


КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової соціальної програми забезпечення
пожежної безпеки на 2011-2015 роки

Визначення проблеми, на розв"язання якої спрямована Програма


Закон України «Про пожежну безпеку» визначає, що забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною реалізації державної політики щодо охорони життя та здоров"я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.
Офіційна статистика свідчить, що протягом останніх 10 років в Україні щороку виникало близько 52 тис. пожеж.
Загалом, з 2000 по 2009 роки в державі зареєстровано 523848 пожеж, унаслідок яких загинуло 37503 особи та 17867 осіб було травмовано. Щодня в державі у середньому виникало 145 пожеж, унаслідок яких гинуло 10 та отримувало травми 5 осіб, вогнем знищувалося або пошкоджувалося 60 будівель та споруд і 8 одиниць техніки.
Прямі матеріальні збитки від пожеж за зазначений період становлять понад 2 млрд. 211 млн. грн., а загальні економічні витрати – більше 7 млрд. грн., або в середньому близько 0,75 % внутрішнього валового продукту.
Велика кількість пожеж та їх наслідки свідчать про гостру необхідність підвищення ефективності охорони життя людей, національного багатства і навколишнього природного середовища, що потребує посилення протипожежного захисту об’єктів та населених пунктів.
Прийняті у період 2002-2008 років Державна цільова програма забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2002 року № 870 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. № 645), галузеві та регіональні цільові програми щодо забезпечення пожежної безпеки, а також інші програми, до яких включені окремі заходи, що належать до сфери пожежної безпеки, не виконано у повному обсязі через відсутність або обмеженість фінансування.
Особливо проблемною залишається ситуація із забезпеченням пожежної безпеки в сільській місцевості, де виникає більше третини загальної кількості пожеж, а їх гасіння ускладнюється значною віддаленістю підрозділів державної пожежної охорони та низьким рівнем технічної оснащеності протипожежних формувань сільськогосподарських об"єктів.
За останні чотири роки кількість підрозділів місцевої пожежної охорони (далі – МПО), які несуть цілодобове чергування у сільській місцевості, зменшилася на 29 % . На балансі зазначених МПО знаходиться 1069 одиниць пожежної техніки, яка на 98 % вичерпала свій моторесурс.
Більшість із зазначених протипожежних формувань не забезпечені пожежними депо, технікою, засобами зв’язку, бойовим одягом, пожежно-технічним обладнанням, у наслідок чого знаходяться в небоєздатному стані.

Проблемою в державі залишається ситуація із забезпеченням протипожежного захисту будівель підвищеної поверховості та висотних.
Протягом тривалого часу не виконуються заходи щодо відновлення працездатності та технічного обслуговування систем протипожежної автоматики, димовидалення, підпору повітря та протипожежного водопроводу таких будинків.
Технічне обслуговування систем автоматичного протипожежного захисту на сьогодні не здійснюється у 2406 будинках (49 % загальної кількості). Крім цього, 2117 існуючих систем перебувають у в непрацездатному стані (43,1 %), а у 2302 будинках підвищеної поверховості (49,7%) системи протипожежної автоматики для своєчасного виявлення пожеж на початковій стадії та запобігання трагічним наслідкам не виведено на пульти об’єднаних диспетчерських служб або до центрального пожежного спостереження пожежної охорони. Понад 37 % пожежних кранів систем внутрішнього протипожежного водопостачання будинків підвищеної поверховості та висотних не укомплектовано необхідним протипожежним інвентарем.
Не всі підрозділи державної пожежної охорони, що обслуговують висотні будинки, оснащені спеціальними пожежними автомобілями, які дозволяють виконувати пожежно-рятувальні роботи в таких будинках, 403 населених пункти не забезпечені нормативною кількістю, а в 354 населених пунктах відсутні спеціальні пожежні автомобілі.
Через відсутність фінансування заходів, направлених на підвищення рівня протипожежного захисту населених пунктів та об’єктів, підрозділи МНС на 27 % недоукомплектовано спеціальними пожежними автомобілями, а понад 60 % наявної пожежної техніки вичерпали свій моторесурс і за термінами використання підлягають списанню.
Значної уваги потребує стан забезпечення протипожежного захисту енергоблоків атомних електростанцій України (далі – АЕС), адже протягом останніх 10 років ядерно-енергетичний комплекс забезпечує істотну частину загального виробництва електроенергії в Україні (до 50%), що робить його стабільне функціонування важливою умовою стабільного розвитку економіки всієї країни.
На сьогодні діючі ядерні енергоблоки в середньому по всіх АЕС відпрацювали 65,8% терміну, передбаченого вихідними проектами. Існуюче обладнання систем протипожежного захисту енергоблоків АЕС, яке було запроектоване та змонтоване у 80-х роках, на сьогоднішній день відпрацювало свій ресурс і фізично застаріло. Подальша експлуатація таких систем не може гарантувати безпеки енергоблоків АЕС України.
Потребують вирішення проблеми із протипожежним захистом метрополітенів.
Проблемою також є забезпечення населених пунктів системами протипожежного водопостачання.
За останні 5 років на водопровідних мережах населених пунктів демонтовано 4456 пожежних гідрантів. Ліквідовано понад 2086 пожежних водоймищ та 2144 водонапірних башти, що негативно впливає на стан організації гасіння пожеж у житлових будинках та на об’єктах економіки.
Відсутність джерел протипожежного водопостачання у населених пунктах та на об’єктах призводить до того, що значна кількість пожеж ліквідується із залученням додаткових сил та засобів. Це збільшує масштаби пожеж, час, фінансові витрати на їх ліквідацію та збитків від них.
Значної уваги потребує забезпечення морських портів, де перевантажуються нафта, нафтопродукти та зріджені вуглеводневі гази, базовими пожежними суднами, а інших портів – пожежними катерами.
Також однією з основних проблем є стан протипожежного захисту об’єктів із масовим перебуванням людей, зокрема ринків, будинків дитячих дошкільних та навчальних закладів, лікувальних закладів із стаціонаром, культових будинків та споруд, будинків для людей похилого віку та інвалідів, санаторіїв та закладів відпочинку, культурно-просвітніх та видовищних закладів, готелів та гуртожитків, на яких протипожежні заходи практично не виконуються через обмеженість фінансування.
Крім того, потребує вдосконалення робота, пов’язана із запобіганням загибелі людей на пожежах, проведення навчання та ознайомлення населення із заходами пожежної безпеки, залучення громадськості до участі в профілактичній роботі.
Комплекс зазначених проблем значною мірою зумовлений відсутністю належного нормативно-правового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення, вирішення питань соціального, інформаційного та науково-технічного характеру. Гострота таких проблем вимагає вжиття організаційних та інженерно-технічних заходів з боку міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Особлива увага при цьому повинна приділятися питанням нормативного і правового характеру, удосконаленню системи запобігання пожежам та протипожежного захисту об’єктів і населених пунктів.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв"язання програмним методом


Основними причинами виникнення проблеми є:

- прорахунки в діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо забезпечення гарантованого рівня захисту територій, населення і об’єктів від пожеж, які буди допущені під час зміни форм власності багатьох об’єктів виробничої сфери та аграрного сектору. Внаслідок реформування приватного аграрного сектору економіки більша частина пожежної техніки та депо опинилася на балансі новостворених суб’єктів господарювання, які з фінансових міркувань були не зацікавлені в організації цілодобового чергування наявної пожежної техніки та використанні її для гасіння пожеж поза межами господарства, а в ряді випадків взагалі не спроможні її утримувати;
- недосконалість і застарілість законодавчої і нормативної бази з питань протипожежного захисту і запобігання пожежі, що призвело до розбалансування системи управління станом пожежної безпеки в державі;
- зношеність основних виробничих фондів підприємств, установ та організацій, більшість з яких працювала на критичній межі технологічної безпеки, що є реальною загрозою виникнення пожеж, аварій і катастроф, масштаби яких можуть негативно вплинути на стан довкілля, економіки і національної безпеки, а також завдати значних матеріальних збитків державі;
- обмежене фінансування заходів, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки населених пунктів та об’єктів, низький рівень матеріально-технічного оснащення підрозділів державної, відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони;
- не забезпечення нормативною кількістю пожежних депо згідно з Генеральними планами розвитку міст і містечок відповідно до вимог Державних будівельних норм та правил (ДБН 360-92**);
- відсутність та велика кількість несправних джерел протипожежного водопостачання у населених пунктах та на об’єктах;
- високий ступінь зношеності систем протипожежної автоматики, димовидалення, підпору повітря та протипожежного водопроводу АЕС, метрополітенів, будинків підвищеної поверховості та висотних будинків;
- відсутність у підрозділах пожежної охорони нормативної кількості спеціальних пожежних автомобілів (автодрабин, автопідйомників, автомобілів з насосами високого тиску тощо) та пожежно-технічного обладнання;
- недостатня штатна чисельність підрозділів пожежної охорони, у тому числі існуюча практика заміщення посад особами, які не мають спеціальної освіти у галузі пожежної безпеки.
Існуючий стан пожежної безпеки в державі становить реальну загрозу для населення та економіки держави.
Існуюча система управління забезпечення пожежної безпеки не повною мірою відповідає змінам спектру загроз від пожеж.
Соціальні, економічні, техногенні й інші фактори негативно впливають на стан захищеності громадян України, матеріальних і культурних цінностей від небезпечних чинників пожеж.
Сучасний стан пожежної безпеки в державі потребує розроблення і реалізації комплексних довгострокових заходів, які повинні здійснювати програмним методом.

Мета Програми

Метою Програми є забезпечення захисту населення та економіки держави, підвищення рівня протипожежного захисту та створення механізму й умов реалізації державної політики у сфері пожежної безпеки на сучасному етапі розвитку держави.

Визначення оптимального варіанту розв"язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Пропонується два варіанти розв’язання проблеми.
Перший варіант передбачає залишити на цей період існуючі підходи до системи управління пожежною безпекою й організації діяльності протипожежних служб на центральному, галузевому і територіальному рівнях без змін, сконцентрувавши увагу на реалізації завдань у сфері пожежної безпеки відповідно до чинного законодавства, визначених раніше пріоритетах та задоволенні сьогоденних потреб щодо забезпечення функціонування діючих структур пожежної охорони в рамках наданих повноважень та прав, а також можливостей. Це забезпечить більш-менш стабільний рівень пожежної безпеки в державі, але суттєво не покращить стан оперативної обстановки, тому що він не відповідає у повному обсязі змінам у суспільному житті країни, процесам розбудови секторів економіки, досвіду інших країн.
Другий варіант передбачає пошук та запровадження нових форм і методів реалізації державної політики у сфері пожежної безпеки, серед яких є:
- пошук додаткових джерел фінансування шляхом залучення до розв’язання проблеми пожежної безпеки інститутів бізнесу та інвесторів;
- делегування більш широкого кола повноважень і прав органам місцевої влади і органам місцевого самоврядування з питань пожежної безпеки із збереженням централізації управління у сфері наглядової діяльності з пожежної безпеки;
- запровадження, поряд із створенням місцевої пожежної охорони, механізму створення й організації діяльності підрозділів добровільної пожежної охорони в окремих населених пунктах, які вирішать проблему 100% охоплення силами реагування незахищених населених пунктів. Це створить передумови для поширення у майбутньому зон (територій) обслуговування добровільними протипожежними формуваннями відповідно до практики багатьох європейських країн та зменшить фінансове навантаження на державу;
- концентрація зусиль держави на захисті від пожеж потенційно небезпечних об’єктів, об’єктів підвищеної небезпеки та об’єктів з масовим перебуванням людей;
- надання дозволу приватним суб’єктам господарювання на оцінку пожежних ризиків;
- створення системи страхування пожежних ризиків.
Варіант оцінки економічної ефективності виключає з розрахунків будь-які втрати, які не відображаються у фінансовій звітності.
Економічний ефект визначається як різниця між бюджетними витратами на ліквідацію наслідків пожежі за деякий проміжок часу (які за прогнозами можуть мати місце) та затратами на виконання Програми.
За оцінкою фахівців, невжиття термінових заходів щодо покращення стану протипожежного захисту об’єктів та населених пунктів призведе до прямих збитків від пожеж за 2011-2015 роки у сумі близько 3,1 млрд. гривень.
Результат обчислення суми збитків (Z) (3100000 тис. грн.) з витратами на виконання заходів Програми (С) (812008,9 тис. грн.) свідчить про ефективність Програми.
Для оцінки економічного збитку, який може бути завданий внаслідок пожеж, враховується не тільки та його частина, яка припадає на частку держави (бюджету), а і втрати окремих підприємств та організацій, а також фізичних осіб.
Економічні результати (R), досягнуті завдяки здійсненню заходів Програми, можуть бути оцінені як різниця між можливими збитками від пожеж без виконання Програми та можливими збитками, якщо Програму буде виконано.
Як уже зазначалося, прямі матеріальні збитки від пожеж за 2011-2015 роки можуть досягти понад 3,1 млрд. гривень. З урахуванням побічних збитків ця сума становитиме понад 8 млрд. гривень.
За оцінкою, проведеною фахівцями Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки, у разі здійснення заходів Програми та стабілізації ситуації з пожежами в державі економічні збитки від пожеж можуть бути зменшені на 35 відсотків та становитимуть приблизно 5,2 млрд. гривень.
Економічні результати (R), досягнуті завдяки здійсненню заходів Програми, становитимуть:

R = Z1 — Z2 = 8000000 — 5200000 = 2800000 тис. гривень.

Економічний ефект здійснення протипожежних заходів (Р), передбачених Програмою, як різниця між економічними результатами (R), досягнутими завдяки здійсненню зазначених заходів, і витратами на них (С), становитиме:

Р = R — С = 2800000 — 812008,9 = 1987991,1 тис. гривень.

Таким чином, економічний ефект від здійснення протипожежних заходів, передбачених Програмою, може становити понад 1,9 млрд. гривень.
Порівняння приведених варіантів за показником фінансових затрат дозволяє зробити висновок, що найбільш раціональним є другий варіант, реалізація якого дозволить суттєво підвищити стан пожежної безпеки в державі.

Шляхи і способи розв"язання проблеми, строк виконання Програми


Розв’язання проблеми забезпечення пожежної безпеки полягає у комплексному, поетапному вирішенні проблемних питань у сфері пожежної безпеки з 2011 по 2015 роки за рахунок впровадження організаційних засад систем забезпечення пожежної безпеки на усіх рівнях функціонування об’єктів і населених пунктів, підвищення ефективності управління з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань забезпечення пожежної безпеки, зміцнення правової, науково-технічної і ресурсної бази, що приведе до гарантованого захисту суспільства та навколишнього природного середовища від пожеж і їх наслідків.
У рамках Програми передбачається здійснення заходів відповідно до наступних пріоритетних напрямків.

1. Удосконалення національної законодавчої бази та створення правових механізмів реалізації завдань щодо забезпечення пожежної безпеки в державі шляхом:

- усунення наявних суперечностей та неузгодженостей у чинному законодавстві з питань пожежної безпеки;
- прийняття законодавчих та нормативних актів щодо підвищення рівня відповідальності усіх суб’єктів господарювання за стан пожежної безпеки;
- стимулювання через зміну системи оподаткування суб’єктів господарської діяльності, які створюють та утримують підрозділи місцевої пожежної охорони;
- розроблення нормативно-правової бази для реалізації прав суб’єкта господарювання ризикувати своїм майном за умови виконання протипожежних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей в умовах пожежі та усунення загроз виникнення пожежі для інших суб’єктів;
- впровадження в систему нормативної бази принципів оптимізації вимог пожежної безпеки з урахуванням індивідуального і соціального ризику;
- створення сучасної нормативної бази протипожежного страхування.

2. Підвищення ефективності управління та діяльності з попередження виникнення пожеж та організації пожежогасіння шляхом:

- реформування і оптимізації структур пожежної безпеки, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підвищення відповідальності за стан пожежної безпеки керівників усіх рівнів управління;
- адаптації форм і методів наглядової діяльності до сучасних умов функціонування об’єктів і населених пунктів;
- запровадження більш ефективної системи нагляду і контролю за станом пожежної безпеки за рахунок створення у складі МНС єдиного державного наглядового органу з техногенної і пожежної безпеки та забезпечення максимальної прозорості і спрощення процесів її діяльності;
- зосередження зусиль наглядових органів пожежної охорони на об’єктах з масовим перебуванням людей, потенційно небезпечних та соціально значущих об’єктах;
- запровадження системи незалежної оцінки ризиків пожеж;
- постійного оновлення основної і спеціальної пожежної техніки та обладнання в підрозділах державної, відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони;
- розроблення і виробництва нових зразків пожежної техніки з більш досконалими тактико-технічними параметрами, що відповідають міжнародному рівню закордонних фірм виробників;
- повного забезпечення особового складу оперативних підрозділів МНС якісним захисним одягом та засобами захисту органів дихання.

3. Забезпечення належного рівня протипожежного захисту промислового сектору економіки шляхом:

- розроблення та впровадження єдиних нормативів безпеки, системи економічного управління безпекою, національних стандартів та актів технічного регулювання, які б визначали технічні вимоги до суб’єктів господарювання на основі визначених пріоритетів пожежного ризику;
- технічного переоснащення виробничого комплексу на основі впровадження новітніх наукових досягнень, обладнання небезпечних виробництв сучасними системами протипожежного автоматичного захисту, заміни застарілих електричних мереж. Особлива увага при цьому повинна приділятися атомним електростанціям, хімічно небезпечним і пожежовибухонебезпечним об’єктам та підземним спорудам;
- розроблення та впровадження національних стандартів і актів технічного регулювання щодо визначення технічних вимог до суб’єктів господарювання на основі визначення критеріїв пожежного ризику;
- удосконалення процедури декларування пожежної безпеки об’єктів;
- підвищення рівня виробничої дисципліни з дотриманням вимог правил пожежної безпеки.

4. Підвищення рівня захищеності сільських населених пунктів та об’єктів аграрного сектору економіки шляхом:

- прискорення процесів створення підрозділів місцевої пожежної охорони з визначенням їх оптимальної чисельності, меж обслуговування та видів і обсягів їх технічного і матеріально-фінансового забезпечення;
- створення в окремих місцевостях підрозділів добровільної пожежної охорони на принципах матеріального і пільгового стимулювання добровольців. Для цього на законодавчому рівні врегулювати відносини між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями пожежної охорони, посадовими особами і громадянами, а також передбачити окремі пільги для добровольців, які передбачені для особового складу державної пожежної охорони. Крім того, розглянути питання можливості добровольцям пожежних дружин заміни військової служби альтернативною цивільною;
- залучення населення віддалених сільських населених пунктів до забезпечення самозахисту від пожеж через введення дворового обов’язку на випадок пожежі.

5. Забезпечення пожежної безпеки соціально значущих об’єктів з масовим перебуванням людей, будинків підвищеної поверховості шляхом:

- термінового приведення місць з масовим перебуванням людей у відповідність зі станом гарантованого рівня безпеки згідно з вимогами існуючих правил пожежної безпеки та норм адміністративного і кримінального права. Особливому контролю з боку органів ДПН на цих об’єктах повинні підлягати шляхи евакуації, автоматичні системи раннього виявлення та гасіння пожеж, системи сповіщення людей про пожежу, електрообладнання, питання дотримання адміністрацією та відвідувачами режимних протипожежних заходів;
- ремонту і відновлення працездатності та обслуговування систем протипожежного захисту будівель підвищеної поверховості та висотних споруд;
- придбання для підрозділів оперативно-рятувальних служб спеціальної пожежно-рятувальної техніки з висотою підйому від 30 м та вище;
- ремонту та утримання в працездатному стані міських мереж протипожежного водопостачання;
- застосування у будівлях та спорудах конструктивних елементів з унормованими показниками пожежно-технічних характеристик;
- запровадження планової масово-роз’яснювальної роботи з населенням щодо дотримання ними правил пожежної безпеки із залученням до цієї роботи організацій житлово-комунального сектору, громадськості, членів добровільної пожежної охорони, дільничних інспекторів міліції. Особливу увагу звернути на роботу з категоріями людей з неблагополучних сімей, самотніх пристарілих людей та людей з фізичними вадами.

Програму передбачається реалізувати у два етапи.
На першому етапі поряд з продовженням планомірної і цілеспрямованої роботи органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, МНС протягом 2011-2012 років через удосконалення законодавчої і нормативної бази запровадити додаткові принципово нові механізми реалізації державної політики у сфері пожежної безпеки, які у подальшому, на другому етапі протягом 2013-2015 років, за умови належного фінансування, забезпечать реалізацію заходів Програми, розроблених на основі вище викладених підходів.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності


Результатом виконання комплексу завдань, передбачених Програмою, щодо попередження виникнення пожеж та організації протипожежного захисту об’єктів і населених пунктів держави є:
- удосконалена законодавча та нормативно-правова база ефективного функціонування підрозділів державної, відомчої та місцевої пожежної охорони;
- ефективна багаторівнева система управління діяльністю суб’єктів господарювання щодо забезпечення пожежної безпеки об’єктів;
- приведення протипожежного стану об’єктів та населених пунктів у відповідність з прийнятними рівнями пожежної безпеки;
- забезпечення пожежної безпеки сільських населених пунктів та об’єктів аграрного сектору економіки;
- зниження ризиків виникнення пожеж та загроз, пов’язаних з пожежами, небезпечними для життя і здоров’я громадян, та створення сприятливих соціальних умов життєдіяльності населення, зменшення впливу небезпечних чинників пожеж на навколишнє природне середовище;
- зменшення на об’єктах та в населених пунктах кількості пожеж, загибелі та травмування на них людей, економічних втрат та матеріальних збитків від їх наслідків;
- своєчасне виявлення осередків загорянь, оповіщення про них людей та підрозділів пожежної охорони, видалення продуктів горіння за допомогою систем протипожежного захисту;
- мінімальний час прибуття пожежних підрозділів до місця пожежі за рахунок оптимальної дислокації пожежних підрозділів у містах і сільській місцевості та їх достатньої чисельності і оснащеності;
- забезпечення достатньої кількості вогнегасних речовин для локалізації та ліквідації пожеж шляхом подачі води до осередків пожеж від пожежних гідрантів, внутрішніх протипожежних водогонів, природних і штучних водоймищ, інших інженерних споруд водопостачання.

Оцінка фінансових та трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми


Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також інших передбачених законом джерел.
Оцінка матеріально-технічних та трудових ресурсів проводиться на підставі основних прогнозних показників економічного і соціального розвитку України, які подаються разом з проектом Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, інших прогнозних документів, затверджених в установленому порядку.
Обсяги фінансування Програми уточнюються під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік у межах видатків, що передбачаються для кожного головного розпорядника коштів, відповідального за виконання окремих заходів та в цілому передбачених Програмою.
Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 812008,9 тис. грн., у тому числі за рахунок державного бюджету – 236789 тис. грн., місцевих бюджетів – 575219,9 тис. гривень.
Опубликовано в Блиц-новости